Нік Вуйчич вдруге відвідав Україну

Нік Вуйчич вдруге відвідав Україну

Нещодавно відвідала виступ легендарної особистості — Ніка Вуйчича. Зізнаюсь, що отримала від 2-годинного виступу більше ніж могла очікувати. Австралієць з Америки, котрий вдруге приїхав з візитом до України, щиро вірить в Ісуса і називає себе «посланцем та слугою Всевишнього Бога». У цьому розкривається і його життєва місія і кредо і сила для насиченого справжнього життя.

note-nvm14

Виступ чоловіка без рук і ніг став підбадьоренням для мільйонів не лише інвалідів, але й фізично повноцінних людей. Послання Ніка чули вже близько 7 мільйонів людей по всій Землі. Він став дуже затребуваним спікером, проповідником та надихаючим коучем. У цьому постійно посміхаючийся батько двох дітей не бачить своїх особистих заслуг, адже він переконаний, що все, що він має сьогодні – подарунок від Господа. Він відкрив ще один секрет свого життя — завжди бути за все вдячним. Колись він не міг зрозуміти за що Бог дав саме таке життя і так познущався над його віруючими батьками (тато Ніка — пастор церкви). Але тепер, пройшовши багато труднощів, він знає, що подяка робить чудеса. «Я ніколи не міг уявити, що стану знаменитим, буду так багато подорожувати, буду вітатися із президентами і мене будуть показувати по телевізору,- розповідає про історію своїх перемог Вуйчич. — Ми не повинні обмежувати себе своїми власними рамками, які ми самі придумали, адже з Богом можливо ВСЕ!»

Мене він вразив від першого свого слова і аж до останнього. У ньому є те, що я називаю «справжністю». Він не робить щось заради пафосу, підвищення свого статусу  і не вимагає до себе особливого ставлення. Він простий. Простий просто до «не можу». Звідки я констатую це і як могла про це дізнатися? Відповідь банальна: «Це просто відчувається!»

img_20160926_153813_773

Все, що відбувалося у Палаці спорту 25 вересня у Києві було дуже справжнім. Були справжні історії та переживання з життя Ніка та інших людей. Він говорив про те, що є насправді. Нічого не прикрашував, нічого не применшував, не додавав зайвого. Слухаючи його, легко можна було провести паралель із своїм життям. За його словами, люди в різні періоди життя переживають усілякі кризи. У підлітків – це несприйняття свого тіла, яке змінюється, невизначеність у житті і пошук цілі, у молодих людей 17-19 років – вибір університету, професії, у трохи старших – питання одруження і тд. Виходить, що люди завжди чогось шукають і думають, коли пройдуть цей відрізочок часу, то напевне стануть щасливими. Але так не стається.

001-16-9-10

Я зрозуміла для себе, що хочу насолоджуватися процесом, а не лише результатом. І якщо я прагну до чогось, то не повинна жити лише мрією, коли це здійсниться. Я маю навчитися цінувати сьогоднішній день і любити шлях, яким я іду. «Мені не потрібні ноги та руки, мені потрібне відновлення душі, прощення від Бога. Це те, що дає надію», — запевняє у своєму виступі спікер.

А ще мене дуже захопило, як він розповідав про Ісуса. Так просто, так відкрито. Мало кому зараз вдається говорити так щиро про Бога. Розповідав про стосунки з Ісусом, про справжнє християнське життя, а не релігію, про те, що вічне, а не тимчасове. Надихали його слова про небеса, які реальні. «Одного разу,- говорить він, — коли я буду на небесах, до мене підбіжить хлопчик Деніел і скаже, щоб я поглянув на його нові руки і ноги!» Даніел – це хлопчина, який як і Нік народився абсолютно без кінцівок. Зараз сім’я Ніка і Деніела товаришують, допомагають один одному порадами та надають підтримку. Власне цей хлопчик колись дуже повпливав на життя Ніка. Той зрозумів, що може стати для когось відповіддю.img_20160926_154143_304

«Якщо ви очікуєте чуда, а чудо не стається – станьте самі чудом для когось!» — знаменита фраза видатного спікера.

Ще я захоплююсь людьми, які не бояться «впасти лицем в бруд». Я не маю наувазі, що вони цим пишаються, а просто вміють визнати свої слабкі сторони, недосконалості, провали, страхи. Це те, що є у кожного з нас. Нік запропонував про негативні сторони запитати у його дружини,бо ж кому як не їй знати про нього усе. Ну і так, якщо ви не знали, то у цього неповноцінного (за мірками суспільства) чоловіка є красуня-дружина та двоє прекрасних синів, схожих на нього. Так, Бог дуже Благий до Ніка, як і впринципі до кожного з нас, яких Він дуже любить.

Доречі і про любов Нік теж багато сказав. Зокрема про найбільше виявлення любові в особі Ісуса Христа. А також про любов до людей. Він і сам кілька разів під час виступу сказав, що любить Україну, що любить нас, українців. Він навіть вивчив ці фрази російською, що по-особливому покорило публіку, які то і робили, що кілька разів давали оплески харизматичному проповіднику.img_20160926_154704_086

Вів себе на сцені він дуже розкуто: ходив по спеціальній підставці туди і назад, лягав на живіт, а потім піднімався без допомоги сторонніх людей, допомагав перекладачу перекладати правильним тоном голосу, корегував звукооператорів в гучності звуку. І це, знаєте, не промахи, не мінуси, а навпаки — плюси. Це означає, що все «живе», не запрограмоване, не штучне. Я більше всього чомусь останнім часом почала ненавидіти усе несправжнє. Таки зараз тягнуся до усього, що хоч можливо і не досконале, але справжнє. Хочу особливо відмітити, що Нік проповідував про Ісуса правдиво і заклик, який він робив, щоб люди покаялися був теж виважений. Євангелист попросив людей, які хочуть примиритися з Богом, встати із своїх місць. Він кілька разів перепитав, чи дійсно люди, які піднялися розуміють для чого вони встали і чи справді вони хочуть молитися, щоб мати стосунки з Ісусом (через спілкування: молитву, Біблію і тд). Я відмітила для себе, що він не хотів «каяти» людей, як це роблять багато інших проповідників, використовуючи людські емоції. Він власне хотів донести потребу людської душі у спасінні від гріха, потребу у спілкуванні з Ісусом.

Я сама багато після його виступу переосмислила. Чесно признаюсь, що багато плакала – сокрушалася від того, що часто я не справжня з Богом та людьми. Інколи приходиться грати якісь ролі, бути більш духовною хоча б на словах (коли на ділах далека від цього). Я хочу вчитися бути справжньою. Мрію навчитися геть не залежати від думки інших людей (бо часто підлаштовуюсь під якісь правила), а вміти твердо відстоювати свої переконання.

Тепер я і справді переконалася у відмінності відеовиступів, які ми дивимося у ютубі і можемо потім так суховатенько ділитися враженнями від почутого. Інше діло – особиста зустріч – бути там, де говорить спікер, захоплюватися його харизмою, переживати незабутні емоції. Я остаточно зрозуміла, що хочу завжди віддавати перевагу саме таким заходам. Я отримала масу позитиву. Навіть так, що вночі не могла довго заснути.

gt

Окрему подяку хочу висловити моїй добрій подрузі Ані Забельниковій, завдяки якій я потрапила на цей неймовірний захід. Все дуже просто: Аня запросила мене піти разом із нею ще в кінці серпня і одразу придбала для мене квиток. І, якщо б не її запрошення, хто зна чи відвідала б я Палац спорту і вперше на свої власні очі побачила легендарного Ніка Вуйчича та почула його надихаюче послання «З Богом можливо все!».

Отож, слава Богу за все!

Update: Наступний виступ Ніка відбудеться 17 вересня 2017 на Хрещатику о 19.00. Цьогоріч — це благодійний (читати -безкоштовний) виступ. Нік жертвує багато чим,  щоб ділитися з людьми надією, яка живе в його серці. Не прогавте неймовірну можливість доторкнутись до чуда!

Детальніше:

https://www.facebook.com/NickVujicicUkraine/

https://www.facebook.com/events/2010105305885196/?ti=cl

Альона Бондарчук

Реклама